Природа фразеологічних одиниць обумовлює необхідність їхнього дослідження в межах антропоцентристської парадигми. Антропоцентризм сучасної науки знаходить своє найбільш адекватне вираження в когнітивному підході, з позицій якого мова розглядається як відбиття когнітивних структур, тобто структур людського мислення й пізнання. У фразеологічному складі концептуалізовані не лише знання про суто людську, наївну картину світу й усі типи відносин суб'єкта до її фрагментів, але й ніби запрограмована участь цих мовних сутностей у між поколінній трансляції еталонів і стереотипів національної культури.

     Когнітивний підхід до вивчення фразеологічного матеріалу припускає, насамперед, семантичний аналіз складових його лексичних одиниць, які  певним чином входять у поняття фразеологічного значення.

     Зооніми як окремі лексичні одиниці і як компоненти стійких виразів широко представлені в усіх мовах світу й належать до одних із найдавніших і найрозповсюдженіших. У зоолексиці яскравіше, ніж у будь-якій іншій сфері мови, відбиваються особливості осмислення позамовної реальності.

     Характерно, що назви тварин у різних мовах містять у собі різні якості. Це свідчить про індивідуальність образного мислення конкретного народу, що є складним асоціативно-психологічним процесом, а також про несхожість у ціннісній картині світу.

    Зоонімічна лексика як об'єкт дослідження заслуговує на особливу увагу ще й тому, що, підкорюючись нормам мови, вона утворює специфічну підсистему, всередині якої виникають свої закономірності, що вимагають спеціального вивчення. Незаперечний той факт, що в мові закріплюються й фразеологізуються саме ті образні вислови, які асоціюються з культурно-національними еталонами, стереотипами і які при вживанні в мовленні відтворюють характерний для тієї чи іншої лінгвокультурної  спільноти менталітет.

     Разом із тим вивчення теоретичного матеріалу показує, що, незважаючи на поширеність і певну універсальність зоонімічної лексики в мовах світу, дослідження в цій сфері нерідко носять приватний і обмежений характер [14,25,43 50, 56].

     Ця дипломна робота присвячена когнітивному дослідженню фразеологізмів із зоонімічним компонентом англійської й російської мов. Вивчення лексично неподільних одиниць традиційно пов'язане з виявленням і описом культурно маркованих фразеологізмів, які тісно пов'язані з проблемами дослідження людської свідомості, сприйняття світу та його способів відбиття в мові. Будь-яке мовне висловлення проходить когнітивну обробку: інтерпретацію за допомогою ідеографічної інформації.

     Когнітивний аналіз фразеологічних одиниць (ФО) не просто виявляє номінацію того або іншого явища, предмета, але й виражає ставлення, подає  інформацію, що формує значення фразеологізму. Когнітивний підхід дозволяє уявити фрагменти світу та його національне бачення окремими блоками, які можуть бути включені в периферію більших блоків знань. Таким чином, аналіз окремих фразеосемантичних полів і виділення в їхніх рамках моделей, сприяє виявленню ще й національних особливостей у кожній фразеологічній одиниці.

      Актуальність дослідження обумовлена спільним інтересом сучасної лінгвістики до виявлення національної специфіки в розглянутих структурах мови. ФО із зоонімічним компонентом досліджуються не тільки з метою розкриття семантичних, національно-культурних особливостей мови, а також з метою дослідження фразеологічної картини світу, що є однією з найважливіших завдань сучасної лінгвістики. Когнітивний підхід дає можливість по-новому розглядати питання систематизування лексики, що у свою чергу веде до розробки словників, що пояснюють не значення слів, не наукові поняття, а реалії дійсності, що є основою специфіки певної культури.

Мета дослідження –  розглянути когнітивні особливості ФО з зоонімним компонентом на основі порівняння когнітивних моделей і структур, що лежать в основі утворення зоонімічних метафор у російській та англійській мовах.

     Поставлена мета визначає розв’язання таких завдань:

1. розглянути питання фразеологізації в межах когнітивного підходу;
2. виявити у словах вищезгаданої групи метафоричні значення в
    російській та англійській мовах;
3. визначити й систематизувати ФО із зоонімним компонентом;
4. виявити   когнітивні   моделі, що   лежать   в   основі   утворення
   зоонімічних фразеологізмів у російській та англійській
   мовах  з   подальшим описом  подібності  й розбіжностей усередині
   фразеоматичних груп;
5. провести зіставлення ФО за двома напрямками –
    образною основою  й тотожністю значень, які дадуть змогу виділити
    національно-специфічні ФО.

     Предмет дослідження є когнітивна специфіка фразеологізмів; виявлення схожих когнітивних моделей для двох порівнюваних мов.

     Об'єктом дослідження є корпус зі 420 ФО з компонентом-зоонімом , що нараховують 225 ФО російської мови та 195 ФО англійської мови.

     Матеріалом для аналізу послужили 420 ФО,обрані методом суцільної вибірки з фразеологічних й  тлумачних словників [37, 69, 74,76].

     Теоретична значення дипломної роботи полягає в тому, що вона є результатом дослідів лінгво-когнітивного дослідження ФО. Порівняльний аналіз ФО російської та англійської мов дозволяє подати функціонально-семантичну класифікацію лексики з урахуванням екстралінгвістичних знань.

     Наукова новизна роботи полягає у наступних практичних результатах:

1.  у когнітивному підході одиницею значення виступає не окреме значення  слова, а системно організоване семантичне поле, що структуроване відповідно до лінгвістичного гештальту (фрейму):
2. когнітивні моделі ФО із зоонімним компонентом на матеріалі англійської та російської мов є приватним випадком похідної метафоричної когнітивної моделі ЛЮДИНА - ТВАРИНА. Подібність когнітивних моделей зумовлено збігом міжмовного метафоричного простору;
3. лінгво-когнітивний аналіз ФО англійської та російської мов із зоонімним компонентом побудований на ідеографічному дослідженні ФО з анімалістичним компонентом двох порівнюваних мов, де розкриваються національно-культурні особливості й виділяються схожі когнітивні моделі;
4. виділені в результаті дослідження схожі когнітивні моделі дозволяють говорити про міжмовний метафоричний простір, у якому відбувається метафоризація зооморфізмів двох мов;
5. фразеологічні моделі дають можливість звернути увагу на найбільш частотні  й значимі характеристики концептів;
6. наявність однакових когнітивних моделей дозволяє зробити висновок, що процес формування метафоричних значень спільний для двох мов, це пов'язано з універсальністю пізнавальних механізмів, які лежать в основі метафоризації;
7. внутрішній рівень ФО фразеосемантичного поля «Внутрішній світ людини» відображає знання, які лежать в основі концептів «Характер», «Розумові здібності», «Емоційний стан», пов'язані з побутом, релігією, географією людини, у той час як зовнішній рівень ФО фразеосемантичного поля «Зовнішній світ людини» відображає знання стереотипів поводження, сприйняття тієї або іншої ситуації;
8. у порівнювальних фразеотематичних групах  і підгрупах визначається схожість значень, але не образної основи.

     Для досягнення цієї мети й розв’язання перерахованих вище завдань використовувався ряд методів і прийомів:

1. прийом суцільної виборки з лексикографічних і фразеографічних  джерел був визначений склад тематичної групи «зооніми»;
2. метод критичного аналізу першоджерел був використаний для аналізу літератури й синтезу матеріалу;
3. порівняльно-зіставний аналіз, що полягає в міжмовному  зіставленні еквівалентних лексем, що сприяє виявленню подібних і відмінних рис, обумовлених національною специфікою;
4. метод компонентного аналізу й синтезу був використаний при виявленні відносин між семантикою фразеологічних одиниць;
5. метод концептуального аналізу, за яким концептуальні характеристики визначаються саме через значення мовних одиниць із зоонимним компонентом, їхні словникові тлумачення, значення ФО;
6. методи вивчення й узагальнення досвіду роботи вчителів були використані для досліджень у  методиці навчання іноземним мовам.

     Практична значимість роботи полягає у використанні матеріалу дослідження та його результатів у викладанні лексикології, лексикографії, для створення словників нового типу (словників концептів, словник російської  фразеології в багатомовному зіставленні). Результати дослідження також можуть бути використані в лекційних курсах із порівняльної  фразеології.

     Мета й завдання дослідження обумовили структуру дипломної роботи: вона складається зі вступу, 3 розділів, висновку, списку використаної літератури.